Керівництво з дефектів безповітрянного фарбування
ПОВНЕ КЕРІВНИЦТВО З ДЕФЕКТІВ БЕЗПОВІТРЯНОГО ФАРБУВАННЯ: ФІЗИКА, ПРИЧИНИ ТА РІШЕННЯ
Якість лакофарбового покриття при використанні професійних поршневих апаратів залежить від взаємодії гідродинаміки обладнання та реології матеріалу. Нижче наведено детальний опис основних проблем, структурований від найпоширеніших до складних фізико-хімічних деформацій.
1. ГЕОМЕТРИЧНІ ДЕФЕКТИ ФАКЕЛА (СМУГИ ТА «ВУСА»)
Поняття: Це порушення рівномірності відбитка фарби, при якому по краях факела утворюються щільні лінії («вуса»), а всередині — зона з недостатньою кількістю матеріалу.
Причини виникнення: Головною причиною є недостатній гідравлічний тиск. Енергії потоку не вистачає, щоб повністю подолати поверхневий натяг фарби та розбити її на дрібні краплі по всій ширині сопла. Також це може свідчити про критичний знос сопла (розбитий отвір) або занадто високу в'язкість матеріалу для обраного діаметра дюзи.
Метод виявлення: Зробіть короткий тестовий прохід по контрастній поверхні. Якщо візуально краї проходу темніші або товстіші за центр — факел не розкритий.
Порядок усунення:
Поступово збільшуйте тиск на регуляторі апарата до повного зникнення крайових смуг.
Якщо тиск максимальний, а смуги лишаються — розбавте фарбу розчинником (згідно з техкартою).
Якщо розбавлення не допомагає — замініть сопло на нове.
2. ШАГРЕНЬ (ЕФЕКТ «АПЕЛЬСИНОВОЇ КІРКИ»)
Поняття: Нерівномірна, горбиста текстура поверхні, що нагадує шкірку цитрусових. Буває груба (велика) та мікроскопічна.
Причини виникнення: Велика шагрень з'являється через погане розпилення густої фарби — краплі занадто великі й не можуть злитись у гладку плівку. Мала шагрень виникає через занадто швидке випаровування розчинника, коли фарба «застигає» в польоті або відразу після влучання на стіну, не встигаючи розрівнятися.
Метод виявлення: Перевірка поверхні за допомогою проявного малярного світла під гострим кутом.
Порядок усунення:
Збільште робочий тиск для дрібнішого дроблення крапель.
Додайте 5–7% відповідного розчинника для покращення розливу.
Використовуйте сопла меншого перерізу, що дають дрібнішу фракцію пилу.
Уникайте протягів та надмірної температури в приміщенні.
3. ОПИЛ ТА СУХЕ НАПИЛЕННЯ
Поняття: Наявність на фінішному покритті дрібних сухих частинок («пилу»), які не злилися з основним шаром, роблячи його матовим та шершавим.
Причини виникнення: Найчастіше це результат занадто великої відстані від пістолета до поверхні або надмірного тиску, який створює турбулентний потік повітря. Дрібні краплі втрачають швидкість і висихають ще в повітрі, падаючи на стіну як сухий осад.
Метод виявлення: Тактильна перевірка — поверхня відчувається як «наждачка». Візуально проявляється як відсутність очікуваного глянцю.
Порядок усунення:
Тримайте дистанцію суворо 25–35 см від стіни.
Зменште робочий тиск до мінімально стабільного.
Використовуйте спеціальні сопла низького тиску (типу FF LP), які працюють з меншою енергією повітряного потоку.
4. ПІНХОЛДИНГ ТА КРАТЕРИ («РИБ'ЯЧЕ ОКО»)
Поняття: Поява дрібних отворів, що нагадують проколи голкою, або круглих заглиблень, крізь які може просвічувати попередній шар.
Причини виникнення: Це дефект «защемлення» газів. У занадто товстому шарі фарби повітря або пари розчинника не встигають вийти назовні до моменту утворення поверхневої плівки. Коли газ врешті проривається, він залишає отвір, який вже не затягується. Також причиною може бути забруднення поверхні силіконом або жиром.
Метод виявлення: Напилення на чисте скло. Якщо на склі кратери є — проблема в системі (повітря в насосі або піноутворення фарби). Якщо на склі все чисто — проблема в підготовці стіни.
Порядок усунення:
Наносьте фарбу тоншими шарами, не допускаючи перевищення норми мокрого шару.
Перевірте герметичність забірного шланга апарата — він може підтягувати мікро-повітря.
При інтенсивному піноутворенні додайте у фарбу антиспінювач.
5. МІКРОДИФУЗІЙНЕ СПІНЮВАННЯ (ЗАСТИГЛІ ПУХИРЦІ)
Поняття: Дефект, при якому мікроскопічні бульбашки газу застигають усередині шару у вигляді напівсферичних горбків («прищів»), не лопаючись.
Причини виникнення: Результат внутрішньої дифузії газів, спричиненої кавітацією в насосі. Апарат буквально «збиває» фарбу в емульсію з повітрям. Через високу в'язкість матеріалу або занадто швидке «схоплювання» поверхні, ці гази не можуть піднятися і застигають як інородні тіла.
Метод виявлення: Візуально через лупу або на дотик — поверхня покрита дрібним висипом.
Порядок усунення:
Зменште частоту циклів насоса (знизьте тиск), щоб припинити процес кавітації.
Додайте уповільнювач висихання (ретардер), щоб подовжити «відкритий час» плівки для дегазації.
Дайте фарбі відстоятися 15–20 хвилин після активного перемішування або циркуляції.
6. КАВІТАЦІЯ (ВНУТРІШНЄ РУЙНУВАННЯ ПОТОКУ)
Поняття: Процес утворення вакуумних порожнеч у циліндрі насоса з їх подальшим вибухоподібним схлопуванням.
Причини виникнення: Виникає, коли швидкість руху поршня перевищує здатність матеріалу заповнювати простір під ним. Це стається при роботі з дуже густими фарбами, забитими фільтрами або при занадто швидкому темпі роботи. Схлопування бульбашок створює ударні хвилі, які фізично руйнують метал апарата та структуру фарби.
Метод виявлення: Слуховий — металевий тріск або дзвін усередині помпи. Манометр при цьому демонструє дрібну інтенсивну вібрацію стрілки.
Порядок усунення:
Обов'язково розбавте фарбу для полегшення її всмоктування.
Повністю промийте всі фільтри (забірний, магістральний, у пістолеті).
Використовуйте забірний шланг більшого діаметра або жорстку забірну трубку.
7. КРАКЕЛЮР (ГРЯЗЬОВЕ РОЗТРІСКУВАННЯ)
Поняття: Утворення сітки глибоких тріщин на поверхні під час висихання.
Причини виникнення: Це дефект надмірної товщини шару. Тонкошарові інтер'єрні фарби при переливі створюють високе внутрішнє напруження: верхній шар сохне і стягується, розриваючи ще вологий і м'який нижній шар.
Метод виявлення: Поява тріщин через 10–60 хвилин після фарбування, частіше у внутрішніх кутах та місцях перекриття проходів.
Порядок усунення:
Контролюйте товщину мокрого шару за допомогою вимірювальної гребінки (згідно з техкартою матеріалу).
Збільште швидкість руху руки під час розпилення.
Замініть сопло на менше (наприклад, з 517 на 515 або 513), щоб фізично обмежити кількість матеріалу, що вилітає.
















